Не ображай жінок, їх доля не проста
З кудрявої малечі і до дорослих літ
Та не суди усіх, не знаючи і ста
І усміхнеться та, в якої серце - лід
Не ображай, ніколи, колись все повернеться
На суд повстанеш ти, там заповідь проста:
"Усі судимі будуть й добро все, відізветься"
Так не суди усіх не знаючи і ста!
Любов, турбота, біль, розлука
Це все супутники жінок
Жіноча доля це не мука
Але ж і не з квіток вінок
Життя, не зовсім як у казці
Та хочеться колись відчути
Все ж якесь диво, принца в масці
Слова любові й ласки чути.
В ваших руках це, чоловічих
Вся ніжність, щирість та любов
Добро велике живе вічність
Творіть частіше ж, ви його