Минає день,приходить ніч,на небі місяць
Минає час, летять роки і ти вже інший.
І лине пісня в далечінь, де ми з тобою
Клялись в коханні на віки, як сум з журбою.́
Ти говорив, ти шепотів слова кохання,
Мені здавалось, це було, мабуть, востаннє.
І я повірила тобі, як це не дивно...
Тепер я знаю, що тобі було "все рівно".
Мабуть, востаннє я була така наївна.
Востаннє вірила тобі, що я - царівна.
Намарне жила я у сні. Ха! Божевільна...!
Кохала тільки я тебе, кохала ... сильно.
- Не вір!- кричали мені всі. - Не вір! Отямся!
Тепер, клянуся, я під ноги, таким, як ти, уже не дамся!
Минає день, минає ніч, минає місяць,
Минає час, летять роки, Я СТАЛА ІНША!
