Довершено:місто нескінченності (за мотивами Шон Меклех)
Першоджерело : http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722776
Місто неспинного часу:
Липкого і текучого:
Вишневої браги окрасу -
Духмяного та колючого…
Того солодкого смаку,
Смакують яким хрущі ,
Тільки роквітлого маку,
Омитого у дощі.
Падають краплі вагітні
Зрошують землю, як кров.
Гупають у лабіринті,
Де заблукала любов.
В тенетах брутального простору
Гинуть надії марні
Закони тяжіння і опору,
Як грати у буцегарні.
Місто засмоктує виром
Клопоту і медитації,
Чужим одкровенням нещирим,
Бруду та інформації.
Кидає їх як монетки
Сліпим скрипалям-музикантам,
Реклама та етикетки
Ваблять яскравим кантом.
Пливе нескінченний блюз –
Кружляє мелодія колами –
Мідь потрапляє в картуз,
Гріється пальцями кволими.
Місто неспинного часу –
Немає кінця і початку,
Ковтає людську живу масу
І ставить на ній печатку.
У кожній вітрині скрипки,
І часу натягнуті струни,
Цегляного міста-клітки
Із скрипок тих роблять труни.
Молитвою звуки злітають -
Воліють спасіння для тебе...
Та в патоку часу трапляють
І в ній забувають про небо.
