Ваша любов, як спалахи на сонці, як протуберанці,
У неповторних дотиках, мов вітер, що теплом лоскоче.
Усмішка будить сонне тіло і бентежить рано-вранці,
І в унісон повітря полум'яне дихати охоче.
А руки заколисують і топлять біль несамовито
В обіймах лагідних, у затяжному поцілунку, милі...
Так кожен другий стукіт, набряк серця, гомонить відкрито,
Що навіть здатна розчинитись, покоритись Вашій силі.
Проникливо тримають ясні очі у міцнім полоні,
Привіт солодкий у мелодіях відчутних, ніжні ласки...
Сплетіння доль відбилося промінням на м’якій долоні.
Ваша любов безмежно-незбагненна, наче подив казки. 2013