Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анатолій Волинський: * * * (переклад) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ullad1 відповів на коментар Анатолій Волинський, 14.06.2018 - 20:43
У тексті оригіналу: "бать может" — очепятка, "безмовно" — українізм (треба "безмолвно"). Бажаю творчих успіхів! З повагою, Владислав. Надія Рубінська, 08.11.2017 - 19:55
Робити переклади нелегко, але важливо, щоб не додати нічого свого./"Не хочу я печалить вас нічим."/ ***Не хочу вас засмучувать нічим.*** прибереться одне "я". Це як варіант, але Автор має свою думку. НОВИХ ВАМ ПЕРЕКЛАДІВ ТА НАСНАГИ! КВолынский відповів на коментар Надія Рубінська, 09.11.2017 - 06:42
Дякую, що не забуваєте. "Вас" підряд...богато, дякую!
Надія Рубінська відповів на коментар Анатолій Волинський, 09.11.2017 - 16:49
"вас" - це є Ваше слово у рядку. З "я печалить" запропонувала зробити "засмучувать". В будь якому разі, вибачте. Наснаги Вам та вдачі! Любов Іванова, 23.10.2017 - 15:22
Ніколи не пробувала робити переклади... Швидше всього мені це не під силу... А читати - величезне задоволення..
КВолынский відповів на коментар Любов Іванова, 23.10.2017 - 15:29
Люба, дякую Вам. Согодні мене захалите. Пробуйте, коли пропаде натхнення, або коли буде тяжкий період...славно відволікає.
КВолынский відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 21.10.2017 - 06:56
Дякую, Світлано, що завітали
Олександр Крутій, 15.03.2017 - 07:13
Брожу ли я вдоль улиц шумных,Вхожу ль во многолюдный храм, Сижу ль меж юношей безумных, Я предаюсь моим мечтам. Я говорю: промчатся годы, И сколько здесь ни видно нас, Мы все сойдем под вечны своды - И чей-нибудь уж близок час. Гляжу ль на дуб уединенный, Я мыслю: патриарх лесов Переживет мой век забвенный, Как пережил он век отцов. Младенца ль милого ласкаю, Уже я думаю; прости! Тебе я место уступаю: Мне время тлеть, тебе цвести. День каждый, каждую годину Привык я думой провождать, Грядущей смерти годовщину Меж их стараясь угадать. И где мне смерть пошлет судьбина? В бою ли, в странствии, в волнах? Или соседняя долина Мой примет охладелый прах? И хоть бесчувственному телу Равно повсюду истлевать, Но ближе к милому пределу Мне все б хотелось почивать. И пусть у гробового входа Младая будет жизнь играть, И равнодушная природа Красою вечною сиять. Чи я іду вздовжвулиць шумних Переклад з А.С Пушкіна Брожу ли я вдоль улиц шумных... Чи я іду вздовжвулиць шумних, В багатолюдний вхожу храм, Сиджу мiж юнакiв бездумних, Я вiддаюсь своiм думкам. Кажу собi: що сплинуть роки. I скiльки тут не видно нас, Ми всi пiдем у свiт дрiмоти... Вже близький наш останнiй час. Чи дивлюсь я на дуб самiтнiй. В думках: це патрiарх лiсiв Переживе мiй вiк новiтнiй, Як пережив вiн вiк батькiв. Чи миле немовля ласкаю, Кажу в думках собi: даруй. Для тебе мiсце залишаю; Я тлiю вже а ти квiтуй. День кожен, i годину кожну В думках так звиклось проводжать, Рiчницю смертi, мить тривожну Я намагаюсь розпiзнать. Де ж смерть пошле, примхлива доля? У битвi в мандрах, чи морях? Чи та долина побiч поля Прийме мiй прохолодний прах? Хоча вже тiлу не живому Все рiвно де в землi лежать. У рiднiм краi, ближче дому Я в мирi прагну спочивать. Поблизу склепу... нагорода Життя юначе буде грать, И буде байдужа природа Красою вiчною буять. © Олександр Крутій (переклад) КВолынский відповів на коментар Олександр Крутій, 15.03.2017 - 07:19
Не вдавался в подробности,очень понравился перевод.Успехов Вам.
|
|
|