А вона вірною була,
Лебідкою у снах пливла,
Лише його боготворила.
А він її не зрозумів,
Мабуть, кохати не схотів,
І обломились її крила.
Чому такою не сприйняв:
Така, як є, і без оправ?
Невже любов така болюча?
Можливо, ревнощів потік
Вкорочує кохання вік.
Чи це журба така жагуча?
А вона ніжною була,
Торкалась милого чола,
Досягненням його раділа.
Невже це страх все спопелив,
Весну на дим перетворив,
Що аж душа застугоніла?
А вона щирою була,
Трояндою в житті цвіла,
Відкрила серце і бажання,
Бо у коханні — сенс життя.
Лишився біль без каяття,
Невже навік тепер страждання?
Чи це кохання неземне,
Яке ніколи не мине?
Її думки йому байдужі?
Все у житті лишає слід,
Палка любов розтопить лід
І переможе злії стужі. 2014
Успіхів у Новому році! 
