Боюсь зізнаватись собі у простих речах:
Якщо ти прийдеш - я кинусь тобі на шию.
Забувши про гордість, на власний ризик і страх
Не п’ю ліки, хоч важко на тебе хворію.
Боюсь зрозуміти ким же для мене став
Дияволом, Богом, чи просто старим знайомим,
Казковим героєм, чи може цілим життям:
Навіть небо болить коли "завжди" стає "ніколи".
Боюсь зрозуміти, що зовсім-цілком твоя,
Що тільки прийдеш - все ж кинусь тобі на шию
Чекаю тебе, проте бачу - лише у снах...
Але що не прийдеш - чомусь досі не розумію