як розійшлися вже мости,
(якщо цей міст, на жаль, кохання),
зумій змиритись - відпусти,
не твоє доля це, напевне,
не твоя стежка, а сліди -
поглянь, невже такі важливі?
якщо б любили щиро ви,
були би досі ви щасливі.
у вас був шанс, тепер нема?
та ні, він є, та по-новому
прийшла вже мить ожити вам,
та не кажіть про це нікому.
і все ж закохуйтесь в житті,
хоч майте крихточку надії,
бо хто цього перехотів,
фізично справді вже стріє.
30.10.2016
