Іди сину, в світ широкий
Міцною ходою.
Йди степами, йди містами
Шукай свою долю.
Поспішай сліди лишити
В себе за плечима,
Щоб колись гордилась ними
І твоя дитина.
Як впадеш, то піднімится
Крізь біль, та незмогу.
Ти не плач, а посміхнися
Й помлися богу.
Бо життя немов стежина
Що веде на гору,
Скривлена вона, терниста
І нема обходу.
Якщо раптом сил не стане
То стань віддихнути,
Не надовго, а на хвильку,
Аби не заснути.
Бо заснути легше всього
Віддавшись спокусі,
А життя, воно ж неспинне
У швидкому русі.
А як стрінеш край дороги
Забуту людину,
То Не бійся привітати,
Бідну сиротину.
Поділись із нею хлібом,
Одягом, водою.
І підеш під чистим небом
З чистою душею.
Коли дійдеш на вершину.
Стань і оглянися
Памятай куди рпямуєш,
І ким народився.
Не забуть домівку свою,
Де пройшло дитинство.
І Батьків що дали волю,
Захист і єдинство.
За горою будут замки,
Золотом покриті,
А у них всі такі гарні
І в одночас дикі.
Будуть всі тебе манити
Сріблом підкупляти,
Але знай то дявол хоче
Тебе рабом взяти,
Не іди до них, то пастка!!!
Минай Їх нечистих.
Бо що легко так приходить
Ймення тому казка!
Іди сину, що є сили,
Поки серце бється,
Минай ліси, минай доли,
І усе знайдеться.
Знайдеш ти домівку свою,
Щастя і кохання,
Заживеш життям без болю
Без сліз і страждання.
Іди з миром, по стежині,
Щоб не забували,
Щоб твої учинки, Сину,
Добром споминали...
ID:
704787
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 05.12.2016 05:52:02
© дата внесення змiн: 05.12.2016 05:52:02
автор: abc123
Вкажіть причину вашої скарги
|
