[Щодня я закриваю душу відкриваючи очі.
Дихаю наче лоша,
навіть не думаюпро сонце.
Ніколи не знала тепла.
Та то ще пів біди
кожного ранку треба одягати себе
у щастя. Бутафорія. А справжнього - не жди.
Наглухо закрите серце.
Пластикова кава.
Золотаві сни
Якби ж я знала...
Якби...
Я втратила частину життя
на листках недоречних,
та то вже ж нехай...я не я
Не зустріти б не гречних.
Робота займає непотрібне життя
Кожен подих - не я.
Розкиданим листям
плюється земля.
Добре, що все залишилось там.
Шкода,що непотрібно
нікому...і нам
то й подавно!