Ось і знову пролетіло літо,
Ось і знову осінь настає.
Все так швидко і не все прожито,
І на все щось часу не стає.
А осінь йде, іде боса по світу,
За нею шлейфом листя потягнулось,
Десь, розцвітають не розквітлі квіти,
І небо хмарами, сумними затягнулось.
Усе таке сонливе все дрімає,
Холодні дні, наспівують зиму.
Тепло то є, то щось його немає,
І вітер грає музику сумну.
Дощі осінні трохи затягнулись,
Туман встелився ковдрою у даль.
Минулось літо й з ним усе минулось,
І осінь знов навіює печаль.
Короткі дні і довгі-довгі ночі
У небі видно місяць і зірки,
Мені так хочеться дивитись в їхні очі,
Вони мені навіюють казки.
А осінь, осінь просто пора року,
І як кому би сумно не було,
Вона тобі простягне свою руку,
А ти у відповідь своє крило.
