Не розумію я себе.За,що тебе люблю?
Про тебе мрію,мовчу я і страждаю.
Шукаю поглядом,а з серця геть жену.
А по ночам не плачу,а ридаю.
Чому так боляче мені,чому?
Чи то любов твоя була,не справжня?
У ніч сліпу без зірок та німу,
Ти у думках зі мною,аж до рання.
Вже в котре не зустріну я світанок,
І кожний вечір безмовні ці вірші.
Я в них прохаю,обійми ти наостанок,
Та лиш подих вітру,чути в нічній тиші.
Не розумію я себе.За що тебе кохаю?
За що пишу тобі оці сумні рядки?
Пробач прошу в листах,благаю,
Твоєї, ще раз торкнутися б руки.
Без тебе знаю,ніч ще не одна пройде,
В сльозах та з болем в серці.
Ніби щастя моє,чужа доленька краде,
А моє життя тут на папірці.