(осінній жарт) Затертий джинс розпатланих небес, Озимку кашемір на падолисті. Хвилястий драп суворочолих плес, Кущі калини в крапчастім батисті. Серпанку атлас, байка рогози, Вельвет стерні над габардином ниви. Тонкий гіпюр простиглої сльози, Немов кайма на крепдешині зливи. Діброви опадаючий люстрин Тормосить газ прозорого вітрила. Крізь марлю хмар випліскує сатин Жовтавий ґудзик тьмяного світила.
ID: 695580 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 20.10.2016 11:09:19 © дата внесення змiн: 20.10.2016 11:20:37 автор: Осіріс
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie