Мамо, поглянь, твоя дівчинка виросла ,
Все швидше готуюсь до сну ,
В звички свої корективи я внесла ,
Тепліше окутую душу свою ,
Дружбу фільтрую, як ти і казала ,
Рідше я плачу , частіше сміюсь ,
Вперше в житті, мамо, я покохала ,
І кожного вечора Богу молюсь !
Забула.. Ковтнула образи людські,
Вони ж бо не варті моєї уваги ,
Є важливіші моменти в житті
Ані ж страждання від дурнів зневаги !
Мамо, ти можеш пишатися мною ,
Я впевнено йду до своєї мети ,
Прм цьому завжди залишаюсь собою,
До паніки далі боюсь висоти .
І кожну пораду твою пам'ятаю ,
Ти була права безперечно у всьому ,
Ти чуєш , тобі я обіцяю
Я компенсую тобі усю втому !
Уляна Квітка
15.10.2016