Пропащий час, і безобличні дні,
І втома, ніби дар усього світу.
Я хочу більшого, ніж є. Чому б і ні?
Та воза бідності нема куди подіти.
А лямка сильно давить на плече,
І до «безвізу», як до моря рачки.
Мені «безвіз» той – зовсім не пече:
Я б долю іншу вибрав – не жебрачки.
Скуйовдилась у бідності душа.
Розгулює по банкам євро-дишло.
Ох бідна ти Вкраїнонко моя,
Чого тобі хотілося – не вийшло!
Пропащий час і безобличні дні,
«Сусаніни» державою керують.
Віддайте награбоване мені,
Тоді я і без візи помандрую.
