Ти знаєш, де конвалія цвіте?
Ходімо разом пошукаєм в лісі,
Поміж дубів отут вона росте
Така чарівна, невимовно чиста.
Її дзвіночки крихітні, тендітні,
Голівки похилили до землі,
Та у твоїх руках вони привітно
І тепло посміхнулися мені.
Ти знаєш, як акація цвіте?
Як аромат п"янкий бентежить душу?
І те суцвіття ніжне, непросте
У серці юні спогади ворушить.
Вона мені нагадує весну,
Коли вже юність розпускала крила,
Коли вже було зовсім не до сну,
Та я ще не збагнула, що любила.
Ти знаєш де співають солов"ї?
Де пісня розливається рікою?
На нашій рідній, не чужій землі,
Де ми торік зустрілися з тобою.
Тому нехай конвалія цвіте
І ще зозуля нам літа пророчить,
А в серці Україна хай буде
З її красою, що милує очі.
