Ворона любить каркати удень,
Підспівуючи в пісні солов'ю,
Коли лежать на полі втрати військ,
А поле настогналося в бою.
Та соловей, злетівши вгору,
Побачивши навкруг усе, змовкає.
Ворона все ж кричить, кричить,
Й не дивно - що їй заважає?
Бо всі мовчать, чому б не поспівати?
Бо ноти всі однакові для всіх...
Та ось у неї хтось жбурляє камінь,
Вона дивується, який за нею гріх?
Оценка поэта: 5 Згадалося. Минулого року проводили з співробітницею опитування в парку. Ворона каркала. Ми якраз перестали розмовляти й каркання стало чітко чути. Співробітниця (росіянка за походженням) задумливо промовила: "Поёт..."
Noctivagus відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
12.05.2008 - 09:29
Noctivagus відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00