Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Туман стосунків - ВІРШ

logo
Вікторія Т.: Туман стосунків - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Туман стосунків

Їдеш по дорозі — і бачиш перед собою стіну суцільного туману із мрякою, який накочується хвилями з океану, і мусиш пірнати в нього — їхати ж треба, позаду інші машини — хоча все в душі цьому опирається  і просить спинитися десь на узбіччі й перечекати або просто йти пішки, наосліп. Ти знаєш, що це неможливо, і  їдеш далі, дивлячись тільки на ледь видимий клаптик дороги перед собою і трошки вище, але не бачиш нічого навкруги  і навіть не намагаєшся...В інший час ця місцевість гарна, і якщо ти знову потрапиш сюди — не повіриш, що  вже тут була.
І що я можу сказати про тих,  через  чиє  життя пролягають  наші шляхи? Туман наповзає на душі, ховає в собі орієнтири, і ти рухаєшся, прикипівши очима до ледь видимої дороги і чекаючи просвітку між білими завісами, де можна було би озирнутись і перевести подих.  І все ж,  коли я перетну незнайому  місцевість і нічого не побачу, туман за спиною розсіється і вирине краса, яка буде для когось іншого або для мене, якщо я ще коли –небудь сюди повернуся. Та грань, яка обернена до мене, — не вся і не все, є інші грані, їх — безкінечність, і навіть ювелір із лупою в оці не зміг би всі побачити. 
Тихо-тихо стоїть туман між усіма нами,  позбавляючи слова і дії наші остаточності. Серце прагне певності, але навіть як її немає — хтозна, що таїть її відсутність? Запустіння чи розкіш? Краще думати, що розкіш, не видиму тобі — через обставини й  випадковості, через отой свавільний молочний  туман. Через те, що — не сезон.

ID:  689973
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.09.2016 09:44:02
© дата внесення змiн: 23.09.2016 10:41:18
автор: Вікторія Т.

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (524)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

"Через те, що - не сезон" - дуже потужний фінал, який насиченням своїм перевершує текст. Чується в цьому фіналі відгомін тихого "не судилося". А доля таки має свою частку в тому, що з усіма нами відбувається; або ж ми самі створюємо ту частку, коли беремо в свої розрахунки та сподівання поправку на її (невичерпну) іронію. Хто зна, чи не є проявом нашої власної для самих себе непередбачуваності ("пізнай себе", казав мудрець) - чи не є проявом оцього те, що потім ми називаємо - долею, про що зітхаємо: не судилося?
 
Вікторія Т. відповів на коментар Максим Тарасівський, 28.09.2016 - 10:28
Я для себе також не можу визначити, яка частина нашого життя визначається нами, а яка -- чимось (кимось) іншим. Проте в даному випадку авторські роздуми більше стосуються того, чи нам дано за життя пізнати сутність іншої людини, об'єктивно оцінити її, чи погляд наш обмежений певним ракурсом, який показує тільки одну її сторону. Дякую.
 
Yurko Okhapkin, 21.09.2016 - 12:10
Вікторію, читаючи перший абзац, я опинився в такому дивному стані (чи через свою хворобливу уяву, чи просто настрій співпав), що переварити другий і третій абзац з першого разу просто не вийшло - читав механічно, і думав зовсім не про те, що там написано, а про те, що написане у першому.
Не знаю, чи зрозумієте ви, про що я, і чи згодиться це вам, але... Чомусь подумалося, що сказати треба.

ЗІ - до вашого тексту повернуся мабуть ще раз, і спробую збагнути, що саме ви хотіли ним сказати. Вибачте.
 
Вікторія Т. відповів на коментар Yurko Okhapkin, 21.09.2016 - 12:48
Це Вам, мабуть, передався той дивний стан, в якому я писала (а ще раніше -- їхала). Твір -- імпресіоністичний, з деяким філософським підтекстом. Коли-небудь поверніться, а то Вам запам'ятається тільки той туман,який я напустила. smile
 
alfa, 21.09.2016 - 09:53
23
 
Вікторія Т. відповів на коментар alfa, 21.09.2016 - 11:24
Дякую.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: