Сьогодні, як завжди, прокинулось сонце,
А ти не прокинувсь... Тебе тут нема.
І ти як промінчик заглянеш в віконце,
І тут не важливо весна чи зима!.
Ти в небі хмаринки для мене малюєш,
І як знов крізь сльози всміхнуся тобі.
Я знаю, що там ти все бачиш і чуєш,
І я знов до тебе звертаюсь в мольбі.
Для мене ти завжди був світлом в віконці,
Мій братику рідний, я знаю ТИ Є...
Я бачу тебе у гаях і на сонці,
Коли воно зранку на небі встає.
Прости мій рідненький, якщо не зробила
Я щось, що хотів ти, хоч я і могла.
Я більше за все тебе в світі любила,
І від біди, як могла берегла.
Сьогодні тихенько молюся я Богу,
І ім'я кохане бринить на вустах.
Нехай Він дає тобі довгу дорогу,
А ти коли зможеш приходь уві снах.
02.09.2016
