На шматочку паперу малює старанно
Сонце, небо і квіти - кучеряве хлоп'я.
Хай виходить незграбно, може навіть погано,
Та підписує щиро брата свого ім'я.
"Брате, Дмитре! Це пише тобі твій Іванко!
Поки ти там на сході мене борониш,
Я за тебе молюсь кожен день до світанку,
Хоч і знаю, що ти теж в цю мить вже не спиш!
Де ти зараз? В Дебальцево чи у Попасній?
Передай там привіт всім таким, як і я.
Ми не зайди з тобою, в країні ми власній,
Захищаємо дім наш, де всі ми-сім'я..
Мама плаче і каже, що ти ще дитина.
Та яка ж ти дитина в свої двадцять два?
Ти пішов захищати свою Батьківщину
Щоб родина твоя була вільна й жива..."
І такі ось малюнки, листи і привіти
Другий рік шлють в підтримку дорослі й малі
Бо душа патріота не змогла б не боліти
Відчуваючи горе своєї землі...
P.s. Реальний десятирічний Іванко Кучин чекає на свого брата, Дмитра з АТО.
