Усім, хто не встиг покохати. Усім, хто щосили кохав. Під тихий стук канонади,
Де сотні поразок крутих,
В тобі я знайшов би відраду
І захист від куль бойових.
Тобі, на листочках затертих,
Писав би три слова і знов...
Якби я не був такий впертий,
По-іншому б склалась любов.
Та іншого Сонця немає,
На два не розділить Земля
Того, хто за тебе вмирає,
Того, хто кохає "задля".
Усім за поранені долі
Вернеться дугою стократ.
І тим, хто за правду і волю
Себе віддає без цитат...
Без слів, без надмірного "нащо?".
Тихенько вступаючи в бій,
Аби не забути нізащо,
Для чого я йду по прямій.
Для того, щоб просто почути
Твоє невблаганне "ти мій".
Збагнути і знову забути,
Аби дати відповідь "твій".
Шкода, що тебе, моя зоре,
Зустріти я так і не встиг...
На світі є безліч історій
У світі є безліч інтриг.
Якби я не був такий впертий
І зброю в руках не тримав,
Сказав би три слова відверто...
Пробач, що наш час не настав.
К402 – |Усе пройде|
(будь-які слова зайві)
