Коли між натовпу зажурених очей
Недбалим переходом тиша сходить,
У мережевому недопалку ночей
Сон прокидається і щось говорить.
Чим раз гучніше папороть цвіте,
Шукай її, не думай, що невдало.
І десь чекали нас давно, проте...
Танцює вечір з люстрою у залі
І між рядків, наповнених теплом,
І полудневої розради спеки,
Зривався вітер в посмішках розмов,
Тривогою змітаючи проспекти.
Мені нуууу дуууже сподобався, аж читала, аж жижки затремтіли лиш би такий крутий цей вірш залишався аж до останнього слова... таки два рядки підкосили трохи просто надзвичайне враження від цього вірша, Сянька, Ти українською стала писати бомбово!
s o v a відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я зашарілася і тішуся)
Два рядки готова домислювати. Навіть знаю які. А ще дуже рада, що тобі сподобалось!
Писи. Глянь оком ще раз
і хіба можливо не закохатися в ці рядки???
неймовірної сили ніжність, Ксю!!! 
Гарно, мелодійно ллється в вечір 
