Так дивно жити – і не жити
Сьогодні тут сьогодні там
моїми венами прошито
чужий загублений плацдарм
Так дивно слухати – й не чути
Вбирати між рядками суть
З моїх видінь стіка отрута
В чужу словесну каламуть
Заводить тиск чужої крові
Удар у груди ще удар
Мене нема
чужі герої
Зайняли мій плацдарм
Так дивно в полі мріють трави
І нюха вітер кіт з вікна
Торкаюсь помахом заграви
Я
є
нема
