Без тебе холодно і сумно.
І я, немов зів"яла гілка,
Що нею вправно вітер так хита,
Ночами думаю: чи це моя помилка?
Чи то безжальне почуття,
Яке тепер коханням зветься,
Розфарбувавши в кольори життя,
Пройде і згодом болем відгукнеться?
Чи зможеш ти мене любити
На відстані закоханого серця?
Мене не бачити, для мене тільки жити,
Допоки серце ще у грудях б"ється?
Чи справді ти за мною тужиш,
Чи згадуєш хоч інколи мене?
Ти знаєш, що життя без тебе дуже
Самотнє й досить непросте.
Без тебе сумно, хоч і сонце світить,
І холодно, хоча воно й пече.
Любити - це непросто, любити треба вміти,
А я умію, бо люблю тебе!
