Її волосся- вогонь,
Як виплеск енергії моря.
О так,тут теж дивитись вічно можна
В неї.
Ні , не на зовнішню оболонку,
Яка прекрасна і спору немає,
А на ту внутрішність, завжди з сумом прийнятним,
Який по трішки нас вбиває.
Ох, як їй важко буває,
Які важкі ночі,
Коли до нього ти хочеш,
А світ весь проти.
Тай байдуже світ,
Він сам, як би, не з нею.
Прагне чогось не зрозумілого для мене.
Якби хотілось от стати ним,
Не мають люди шансу такого,
Щоб дарувати їй спокій
І охороняти від негативу того.
