Величні постаті задзеркалля
поставали на краю і вдивляються
в провалля
куди прямують їх ми
біль серце стискає
правда зникає разом з світлом
якого більше немає.
місяць не зійшов,
до нього ще трошки.
під ночі покровом
тихим непомітним кровом
постане в уяві контур
за який виходити не потрібно
щоб не прорвати його,не скалічити
це
буде
твій простір