Мур-мур-мур муркоче кіт,
З землі скочив він на пліт,
Так до кухні прямував,
Ні на віщо не зважав.
Знайшов в банці молоко,
Не багато там було,
Геть короткий був язик,
До такого він не звик.
Ряба зовсім розлінилась,
Певно сіна не наїлась,
Довго він метикував,
Але справу ту владнав.
Майнув в хлів, довго нявчав,
Та корову научав, -
«Не лінуйся, їж та пий,
Запуститися не смій.
Молочко давай парне,
Люблю його над усе».
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/1011-smachne-molochko.html