Люди йдуть, а я по сторонам обертаюсь
Що я роблю тут – не знаю
Поки я стою – мене обганяють
А я стою, стою й не знаю
Всі вже знають, а я – ні
Я завжди шукаю, інколи кричу:
Коли весна буде в мені ?
Коли я все ось це пройду?
Колись знайду і скажу:
"Тепер весна, як квіти, запашна
Потягла мене до раю
Така прекрасна... така вона"
А я не знаю...
