День всесвітній киць і котів...
Котик знав про це...Муркотів.
Нагадати, звичайно, не міг,
Просто терся, як завжди, до ніг.
Шепотів щось веселе - і край.
Може, ве́сну йому подавай...
Але хитро всміхнувся мені:
Будуть справжні ще дні весняні́.
Котик свято шанує своє,
Любить ве́сну такою, як є.
Завжди радість дарує й тепло...
Як без них нам би жити було?
Не гнівайтесь,але ми жевемо в країні чудес.Я дуже люблю свою "Ніку",але жду коли вже накінець введуть свято дурнів.
Вірш дуже гарний.
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке свято, мабуть, є. Ми і без свята бачимо їх на кожному кроці. А от про котиків ...думаю, ми ще не на тому рівні, щоб розуміти, для чого такі свята...я теж не все розумію
Мило! Котики-муркотики - це потіха в домі! Нещодавно втратила двох своїх: кицю і котика, обпеклися окропом... Третій, на щастя, вижив. Читала Вашого вірша і на душі защеміло... Такий він теплий і пухнастий!..
zazemlena відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00