Не треба плакати за втраченим
Його поглине штольня небуття.
Штрихи подій давно позначені
І байдуже, що ти живе відтяв.
Не варто сльози лити каверзні,
Минуле тихо зникне, наче дим.
Дороги вкотре підуть нарізно,
Кудись у вічність сіру, назавжди.
А може – все яскраво склалося!
Даремно щем порізами ятрить.
Прощання – це початок хаосу,
Щасливим світлом створений згори.
Що мчав, напевно, скритим Всесвітом,
Свій імпульс стрімко посилав в серця.
Та марно, ледь не зник у безвісті,
Проте, свій шифр дібравши до дверцят,
Завітний світ знайшов довершений,
Сторінку чисту хвацько розгорнув.
Творити маєш, кличуть звершення,
Пірнай сміливо у небесний нурт!
20:48, 14.03.2015 рік.
Зображення: http://www.gamer.ru/nebesa/armiya-haosa-vozvraschaetsya