Ось і пройшов ще один день
Без сміху й радості, в тривозі.
Моя турботлива мігрень
Тебе зустріне на порозі.
Якщо прийшла, то вже заходь,
Не думай, що радіти буду,
Бо безтілесна твоя плоть
Мов неминучий вирок суду.
Сиди в кутку й не ворушись,
Бо запалю свічу, крадійко.
За всі гріхи свої колись
Відповіси, хоч невидимка:
За зраджену чиюсь любов,
За витівки пітьми злодійські…
Зоря ледь виглянула знов.
Геть з дому, Ніч, вже День у місті!
