Замальовані очі тобою,
Що крім тебе, не бачать ніщо,
Зафарбоване серце смолою,
Зачерствіло до всіх, хай там що!
Ти убив у мені мою совість,
Розучив поважати рідню,
І нічого з собою не в змозі
Я зробити... Я трісну з жалю.
І на що я життя проміняла?
І до чого скотилася я?
Ну хіба ж я так сильно кохала,
Щоб загинула сутність моя?
Ні! Я не можу це більше терпіти!
Тебе викину з свого життя.
Волію в самотності я посивіти,
Та повернути до всіх почуття.
//11.01.16//
