* * *
кожна МАТИ може МАТИ (не лягаючи на МАТИ),
право – МАТИ промовляти…
* * *
як одружився дід ПАНАС на бабі СОНІ, казав –
синок з’явився в нас, назвали „ПАНАСОНІК”!
* * *
що таке – „ЛАЙНер”, тату? – запитав мене синок…
ну, синку, це таке судно́, що возить по морях – ЛАЙНо.
* * *
не садіть мене за ҐРАТИ,
бо не буде там – з ким ГРАТИ.
* * *
товстА КІШКА лежала на підлозі…
КІШКА чи КІШКА – відрізнити я не в змозі.
* * *
за що кохаю я ІРИНКУ?
базару ціну знає – бо, І РИНКУ!
* * *
я заробляв на СТРАХУВАННІ...
і от я маю... СТРАХ У ВАННІ.
* * *
тут не потрібна ПРОЦЕДУРА –
нажаль, не знає ПРО ЦЕ... ДУРА.
* * *
я добре знав дорогу в ТЕЛЬ-АВІВ,
бо ще учора я крізь нього ТЕЛЯ ВІВ.
* * *
які були у цьому місці ГАРНІ ЗОНИ,
аж поки не з’явились ГАРНІЗОНИ!
* * *
не треба нам САЛА – МАНДРИ чекають,
ще й милі САЛАМАНДРИ нас шукають!
* * *
я розмову ВІВ ЦІКАВУ,
поки пили ВІВЦІ КАВУ.
* * *
МУХА МЕД не дуже полюбляла,
а МУХАМЕД хотів їй вирвать жало...
* * *
щоб міцніші вежі БУДУВАТИ –
в розчин БУДУ ВАТИ додавати...
* * *
ПЕ́КЛО у нас під віконцем було,
бо іноді краще за сонце ПЕКЛО́.
* * *
КАТА СТРОФА, це – лише два рядочки,
інше змела КАТАСТРОФА в куточки...
* * *
на фермі ми корів ДОЇЛИ,
а потім їх корми ДОЇЛИ
* * *
я вам співав такі сумні пісні ПРО ЗОРІ...
ви їх сприймали – наче натяки ПРОЗОРІ.
* * *
"не можна ПЛАКАТИ і голосно стогнати!" –
попереджали нас про це – ПЛАКАТИ...
* * *
Дякую за увагу. Але Ваше слово (розумію що набране випадково) - "зазвти" - я так і не зрозумів, що означає... Може це - альтернатива каламбуру? - словесний ребус?
В захопленні... Як давно, Вы, вже займаєтесь цією справою! Напевно, дослідили тисячі тисяч слів, вижали з них все, що могли. Цікаво дуже, українською чудово
Перший в житті каламбур я склав аж у 1978 році, випадково. Він в моему циклі "ИГРА СЛОВ" під номером - 1.
Згадав я про той каламбур лише у 1995 році і відтоді почав потроху складати інші каламбури. Паралельно у мене виходили й омограми, заодно я експерементував і з паліндромами, а от з анаграмами хоча й був знайомий, та ідея складати з них вірші в один рядок прийшла аж на початку нинішнього століття. От така історія моєї неформальної творчості Дякую, що цікавитесь
Я гадаю, що це чудова зарядка для мозку. Тому Вы, даєте для нас безкоштовні тренування , Я, інколи, щось придумую сама українською,записую.Як переконалися, не все виходить, але не важно.Спасибі за цікаву розповідь.