І проминуть роки. Минуться ночі й дні,
Мине багато зим, і літ і буйних весен,
І радості земні, і спомини сумні
Вдаль віднесе ріка своїм спокійним плесом.
Усе, що так пече сьогодні на душі,
Розвіється, пройде й боліти перестане,
І кривди і жалі віддАвніють усі,
Загубляться між зір нездІйснені бажання.
І буде світ новим. Дерева підростуть,
І в гнізда навесні повернуться лелеки,
Онуки віднайдуть життя земного суть,
Не буде лиш мене. Я буду десь далеко...
Н.Хаммоуда.
15/01/2015р
віддавніють-авторське новоутворення
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спочатку було так, як у вашому варіанті. Потім знавці словесності ( троє) враз закричали, що треба міняти на теперішній варіант. Ото ж сиджу і рию словники, бо 25 років в не України скалічили всю грамоту)) Дякую! Ваші корисні поради завжди сприймаю із вдячністю.