Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шон Маклех: Дві ноти - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, так, так, якщо музика, то тільки чудовий, іншу слухати і не вартий, бо тоє не музика...
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спробуйте! Верлібри - це дуже цікавий жанр. Їх мисати набагато важче, ніж римовані вірші. Верлібр має зачіпати душу текстом... Безоднею між словами...
Systematic Age, 07.01.2016 - 14:54
Метафорично... Таки хочеться здогадуватись, які саме дві ноти грав скрипаль...Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий відгук! Пояснити це дуже важко...
Олена Акіко, 03.01.2016 - 21:14
Лише дві ноти тільки пролунали. О, Господи, яка із них моя? Щемно так на серці від такої музики
Шостацька Людмила, 02.01.2016 - 20:43
Незвичайно,таємниче,є над чим подумати. Вітаю Вас з Новим роком.Нехай він буде багатим на цікаві роботи,а Ви-зоровим і щасливим.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую з такий відгук і привітання!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Таке життя.... Таки, видно, доля....
yaguarondi, 30.12.2015 - 14:53
Змушуєте гуглити... надихаєте... паморочиться голова (при спробі уявити бороду кольору Галактики, таку ж довгу,як Галактика)...але ж ...розриваєте серце, Шоне Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Пишу як бічу...
Олександр Мачула, 30.12.2015 - 10:52
Знову сподобалося і знову не втримався... Ось що вийшло:Час-скрипаль Десь із Всесвіту, із темної комірки, долинають тихі звуки скрипки. Та всього лунає лиш дві ноти, ноти відчаю і вічної скорботи… Час-скрипаль, чому мелодію сумну граєш ти мені, лише її одну? Чом звучать лиш ці дві довгі ноти? Ніби дзвони замку в Камелоті… Розучились люди чути скрипку, жуючи у тиші хліба скибку. Жебрають глухі – а ти про радість, цвинтарем бредуть – а ти їм чардаш… Та Скрипаль лиш мовчки посміхався. З сумом очі опустив. В хітон убрався білий, ніби Вічність. Скрипку чорну тиснув до грудей немов валторну… І знов звучать ці дві протяжні ноти ті, що дарує Час-скрипаль нам кожної суботи. А може він за нами просто плаче? Невдахами..., в яких життя собаче... Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий поетичний відгук!
I.Teрен, 29.12.2015 - 22:01
Дуалізм матеріального і гармонія духовного світу, у яких все прописано двома величинами false i true.Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаве розуміння цього твору....
ptaha, 29.12.2015 - 13:08
дві ноти - життя та смерть. де вже нам їх збагнути...це чергова мудрість, подарована Вами нам. дякую |
|
|