Басейн і дві труби у ньому…
Згадав контрольну я і сьомий клас –
В одну вода біжить і чомусь,
З другої витікає в той же час.
Рішали всі, коли ж дощенту
Басейн наповнить все ж таки вода,
А в мене думка була вперта:
«Чому вода даремно пропада?
Невірно цю задачу склали,
Помилку, мабуть, хтось тут допустив,
Бо ж воду щоб дарма не витрачали,
Невже трубу ніхто не перекрив?
Коли добро до нас приходить,
Хіба його ми будем відпускать
І, доки той басейн вода наповнить,
Задачі недолугі тут рішать?»
І замість рішення тії задачі,
Отак у зошиті усе і написав.
Учитель погляд мій «відзначив»,
І двійку у щоденнику я мав.
Збагнув тепер, життя пізнавши,
Коли в снігу мої прийдешні дні,
Була умова вірна у задачі,
Та двійку вже не виправить мені…