Вранці
до мене приходить
безумна Знайда,
сідає на попіл згорілих зірок, обтягує
на гострих колінах своє плаття -
джутовий мішок,
і дивиться разом зі мною на
сталевий полиск човна
під січневими хвилями Атлантики,
незворушно вслухається у стукіт
кулачків Люди, в її
голос в інтеркомі...
"Вона
сьогодні
задихається гірше звичайного, -
кажу я німій Знайді,
гладячи її нещадно обскубану голову. -
В повітрі там
майже немає кисню, а
ізоляція не випускає жару тіл -
з роками температура тільки росте..."
Знайда мовчки
піднімає на мене очі повні сліз.
Вона знає мої слова напам'ять.
Вона любить мене, як я Люду.
Вона любить Люду, як мене.
Температура в човні вже
сягнула 100 000 за шкалою
Кельвіна...
нещасна Люда,
вона обпікає руки, аби вистукати
S.O.S
об розпечену біло сталь субмарини
Я починаю
вити через зуби,
стиснені так, що кришаться,
і Знайда
веде мене від
моря додому, де в підземних комірках лежать
дідусі, зморшкуваті перлини,
скатані мушлею чужої держави,
і так само викинуті на
смітник, як мене кинуто
на цей берег
привидом шхуни "Колумб".
Я лягаю на своє ліжко
лицем до стіни,
німа Знайда
сідає коло мене
і гладить мене по голові.
Колись її тіло вдягнуть у пластиковий мішок
і поведуть на зорю, де її зустріне натовп
таких же німих, як
вона, щаслива.
Вона ще зустрінеться з
Людою.
No such luck for me, buddy.
No f*ckin' luck at all.
No luck for anyone,
in fact, so take it
easy, motherf*cker,
don't disturb the good people with
your wails, like you're a dumb
steppenwolf, or - whatever.
===============
- Щодо мішків: це додатково від "Спроби до втечі" Стругацьких.
- Steppenwolf, це природно Гессе.
Стільки спресованого трагізму у Ваших творах! Він, мабуть, і є Вашим ліричним героєм. Є натяк на сюжет (щось із наукової фантастики), але це не головне. Перехід на англійську --цілком органічний.
dydd_panas відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я надто люблю пояснювати, пробачте. Ця штука досить статична. Насправді тут майже нічого не відбувається: він вночі взимку стоїть на піщаному березі, слухає радіо в плеєрі, дивиться на море та згадує про книжку Трублаїні. Реєструє все довкола в тих термінах. Гібрид персоналій і книжки. Чому накладена "Шхуна"? Бо Колумб, Америка. Нащо? Це дуже довгий базар, пардон. Ідея в тому, що радянський період в укр.літ-рі стирчить як великий отруйний шмат часу, якщо його якось (вибірково) не перетравити. Тому "Шхуна". Ще можна "доктора Гальванеску" з його зомбі, але не знаю як. Можна би вірші від імені Євграфа Сідалковського. Можна би вжити тореадорів з Васюківки?.. Або любовний цикл Роман Шамрай до своєї пані Моніки + війна (від "Почесного легіона"). Така "теорія".
