І що ж? Затихли, зупинились,
Серця крихкі серед зими,
Як довго бились, в клітці бились
Сталь-почорнілими крильми.
Як важко дихали вустами,
Ловили сніг на самоті,
І розбиваючись, вставали
В людскій, красивій простоті.
Хай буде так, як написалось,
Пером із часу і води:
Горіло, плакало, кохалось,
І все вмістилось в слові «ти».