Я чекав тебе вечером, пізно
Ти забула до мене маршрут ,
Все дивилась чи нерви залізні,
Чи в думках не появиться блуд.
Ну і погляди в тебе хитренькі
Та мене у них досі нема,
Не малий я уже й не дурненький
Хоч і осінь іще,та в душі вже зима.
Вміла вдало вести свою справу
Вертихвостко , обманьщице - ти
Обіцяла пероженко й каву
Щоб не досягнув, я своєї мети.
Та не того я типу , що здаються ,
Бо всю силу тримаю в дуках
Я горжусь коли за спиною у мене сміються,
Бо є слабші за мене - в них страх.
Не удасться тобі провркації,
Якими ти керуєш невміло
Я готовий до будь якої адаптації
Так що продовжуй ломати все сміло.
Ще чуть-чуть і ти здашся без бою,
Бо любов твоя вся - це серце і кров
Я навчився любить головою
Поразка твоя не менуча і не в перше це вже а знов.!
Ка-92
10:00/ 12.11.2015
