Вітер дарує крила
тільки обраній
Я життя своє змінила
вирішальний вибір - мій.
Сеебе піднести хотіла
Вище гір, вище зорі
але визнати правду не схотіла
маленька, непомітна - без волі.
Ось я летіла над полем, над морем
Скрізь сотні душ, сотні доріг
Кожен мав своє горе
І жив з ним, як міг.
Білі хмари як вата
Блакить на щастя багата
Це триває не одну мить
І я бачу як хтось спить
Не знаючи, що чекає
Та у снах він літає
