Сумно стало нашим журавлям,
Он вони летять понад полями.
Відлітають у чужий їм край,
З місця, там де народилась їхня мама,
Там де народилися вони,
Там де дітки їхні народились…
Журавлі, які ж ви, журавлі,
Душею й серцем з Україною лишились.
Правду люди кажуть, журавлі
Не забудуть рідного гніздечка,
Прилітають вже додому ті птахи,
З теплотою спогадів в сердечку.
На стрісі хати в’ються журавлі,
Пташенят своїх літати вчать.
Щоб до осені навчилися вони
В теплий край на зиму відлітать.
Знову тужать наші журавлі –
Треба відлітати з України.
Але знайте – знову прилетять!
Не забудуть рідної Вкраїни.
Спогади – це те, що допоможе
Повернутися додому уночі.
Журавлі не забувають схоже,
Тепло і зелень рідної землі!