Твої очі дратують спогади
Перев'язуть темно сірим
Напівслівні зникають в просторі
Тихих нас пережитих: Відпусти
Та бракує ще жменьку віри
Хороводами сліз у безвісті
За самотністю, або в натовпах
Заховається образ витертий
Гіркотою еспресо вічною
І між нами ніяка не війна
Та й немає давно поняття ми
Тільки очі з відтінком відчаю...
