Все закінчилось й минуло,
скільки радості в нас бу́ло,
розійшлися ми – дарма,
тому і щастя в нас нема.
Як дивилися ми в очі,
і гуляли, аж до ночі,
жить для цього лиш хотіли,
бо були тоді малими.
Закохалися ми сильно,
це тривало беззупинно,
десять років так минали,
й почуття у нас згасали.
Розійшлися навсібіч,
Я на Галич ти на Січ.
Так затихло все у нас.
І настав наш «мертвий час».
Все ж, забула ти мене,
я з’явився-не впізнала,
пам’ятаю, лиш одне,
твоє, усміхнене лице.