Іменник
Кожне слово народне - творіння пречисте:
Грають в крапельках звуків - потоки життя,
Неповторне, незаймане і урочисте,
Чарівне дивослово - абетка буття.
Сотворили його орачі і поети,
Гнане, в бурю цвіло і тяглось до висот,
Визначало епохи, називало предмети,
Так, творець того слова - великий народ.
Все у світі підхмарнім ім'я своє має:
Люди, звірі, рослини, планети, моря...
Це ж іменник так гарно усе називає:
Україна, калина, матуся, зоря...
"Хто?" і "Що?" - це питання, авжеж, планетарні,
Та іменник чудово на них відповів.
Пам'ятаймо, вкраїнці, імена легендарні -
Котляревський, Шевченко - навіки віків.
Морфології тонкощі прагнем пізнати,
Тож філологам юним відомо давно:
У іменниках вміємо ми визначати
Граматичні ознаки: рід, відмінок, число.
Є іменники - назви загальні і власні,
І конкретні, й абстрактні кожен з нас назива.
Із великої літери пишем прекрасні,
Дорогі українцям чудові слова:
Батьківщина, Говерла, Дніпро і Полтава,
Київ, Львів і Житомир - усіх не злічить.
І у кожному слові - історія славна...
Бережімо ж цю мову живу для століть.
Чудовий твір! 
