Сьогодні ми спимо зухвало,
не кожен день так бог дає.
В ці дні щоночі підіймався,
в холоднім полі на землі.
Мені здавалось атакують,
ще трохи і рвонемо в бій.
А вороги вже підіймались,
лягали, падали в вогні!
Чого, чого все так гарчало,
чому кипіла кров моя?
Чому моїх братів чимало
вже встигла погубить війна?
Невже я в чомусь винуватий,
не допоміг, не йшов у бій?
В колоссях тихо заховався,
чи продавав своїх братів?
Ні, ні, я боєм клято омивався
і не ховавсь і не боявсь.
Я стрімко вгору підривався
і так кричав і так волав!
За рідну неньку Україну,
за побратимів всіх моїх.
Я буду браво воювати
і тіло положу своє!
