Як склянку прохолодної води
ми спрагло п'ємо у спекотний день,
я хочу випити твої сліди
щоб не зустріти їх більше ніде.
Як забуваються вчорашні сни,
які нам всім корисно пам'ятати,
хай зникнуть десь мої пісні
і те, що хоче їх складати.
Як назавжди прощаються з життям,
я хочу попрощатися тобою.
Я свою душу тобі не віддам,
але й не заберу з собою.
Як першу вічність, як останню мить
ніхто ще не зумів запам'ятати,
я постараюсь світ перехитрить,
щоб забуваючи не забувати.
