Свято велике а я проклятий знову
Я відділився від рідного дому
Серед своїх чужим завжди буду
Я вже не той ким мене бачать люди
Завжди в однині де множини присутні
Всі щось святкують а у мене лиш будні
Все що на гірше кращим не стане
Там де є правда, поряд омана
Я протестую проти вічності світу
Хоча не знаю куди себе діти
Логіка вчинків і хаос думок
Їх розгадати важливий це крок
Різноманітність мене часто вражає
Ми всі народ хоч народу не має
Кожен волає собою торгує
А про майбутнє нічого не чує
В чому ж тут логіка, вірша цього
Злом не побориш навколишнє зло
Крапельку щастя на наші серця
Вірити в світло ось принцип життя