В тяжку, та усе-таки праведну днину,
Окроплену потом і кров'ю,
Не хлібом єдиним живеш ти, людино, -
Живеш також ти і любов'ю.
Не злись, що прийшла і твій графік зламала,
Не злись, що прийшла без запрошень.
Подякуй за те, що в душі її мала,
Насип їй цілунків у кошик!
Коли здобуваєш ти верх у двобою
Над всякою в світі бідою,
Знай, мало для цього самої лиш волі,
Ще треба доволі й любові.
Не плач, як була непокірною, злою
Часами в душевній колибі,
Подякуй за те, що була із тобою,
Скажи їй за це ти спасибі! …
Леонід Філатов
Оригінал
СПАСИБО
В наш трудный, но все-таки праведный век,
Отмеченный потом и кровью,
Не хлебом единым ты жив, человек, -
Ты жив, человек, и любовью.
Не злись, что пришла – оттеснила дела,
Не злись, что пришла – не спросила, -
Скажи ей спасибо за то, что пришла, -
Скажи ей за это спасибо!..
Когда удается одерживать верх
Тебе над бедою любою, -
Не волей единой ты жив, человек, -
Ты жив, человек, и любовью.
Не хнычь, что была, мол, строптива и зла,
Не хнычь, что была, мол, спесива, -
Скажи ей спасибо за то, что была, -
Скажи ей за это спасибо!..
Леонид Филатов
"нині" написано через кому, отже, відділено від віку і, скоріше, відноситься до людини "нині живеш", а не "нині праведний"... Або хай "нині окроплений", на жаль не тільки потом... А ще, оте "нині" - для рими, можна щось інше підставити. Ваш варіант теж гарний, бо коли писав Філатов, росіяни з українцями не воювали... Дякую, що не розсердились