Все хочу іноді забути ,
Та не лікує рану час.
Могли ми завжди разом бути
І вже немає більше «нас»,
Бо ти покинула мене
І біль у грудях не минає,
І вже,напевно,не мине,
Бо поряд ти,але немає
Сердець закоханих єднання,
Тому залишились мені
І біль,і сльози,і страждання,
Туман в очах і серце у вогні.
(Лесь Лугинський)