Спирт не лікує мої рани...
Хоча приймаю преорально,
Вживаю майже регулярно.
Та від самотності це не рятує.
Мене і алкоголь вже зрадив:
не бачу в ньому вже відради.
"Це все чого заради???" -
кричу,але, на жаль, ніхто не чує.
У сигаретному диму
із розширеними зіницями...
Навіщо все це і кому
тебе тягти додому, бліднолице?
Нікому. Нема вже дому.
І тільки силует знайомий.
Не погуби себе!Усе життя попереду!
Ок, почну нове життя у середу.
Сьогодні ж душа гуляє п'яна,
а тіло дрижить від холоду.
Пробачте мені, тато й мама,
що я така дурна замолоду.
